Доступи посади
Сторінка доступів відкривається, коли ви натискаєте назву посади на вкладці «Посади і доступи». Тут ви вирішуєте, які розділи бачить працівник на цій посаді і що він може там робити.
Людською мовою. Це та сама звʼязка ключів. Кожен розділ застосунку — окремі двері, а перемикач біля нього — ключ від них: або він у звʼязці, або ні. Ви складаєте звʼязку один раз, а видаєте її всім, хто працює на цій посаді.
Головне правило: посада починається з нуля
Нова посада не має жодного дозволу. Поки ви нічого не відкрили, працівник на ній зайде і побачить порожній кабінет.
Так навмисно. Зворотний порядок — «спершу все, потім забирайте зайве» — виглядає зручнішим рівно до першого нового розділу: він тихо відкрився б усім посадам одразу, і ніхто б цього не помітив. Тут кожен дозвіл зʼявляється тільки тому, що ви його поставили.
Уявіть Марію. Вона створила посаду «Майстер» і одразу запросила на неї Оленку. Оленка заходить — а в кабінеті порожньо. Це не збій: Марія ще не відкрила жодного розділу. Тому на вкладці «Посади і доступи» біля такої посади й горить червоний нуль — щоб помітити це до того, як людина зайде.
Швидкий старт
Угорі сторінки — картки готових наборів: «Аналітик», «Оператор», «Адміністратор», «Керівник», «Повний доступ». Натиснули «Застосувати» — набір розкладається по перемикачах нижче, і далі його можна доналаштувати руками.
На кожній картці написано, скільки розділів набір відкриває і чи чіпає він керування командою. Це чесні числа з вашого бізнесу, а не обіцянка з реклами.
Уважно. Поки у застосунку небагато розділів, набори відкривають небагато — деякі не відкривають нічого. Це не помилка: набори наповнюються разом із появою нових розділів. Дивіться на число на картці, а не на її назву.
Помилились — поруч із застосованим набором зʼявиться «Повернути як було». Це не історія змін, а негайне «я не те натиснула»: працює, доки ви не пішли зі сторінки.
Поруч із наборами — «Скопіювати з посади». Беруться права будь-якої іншої активної посади цього бізнесу. Зручно, коли берете другу людину на ті самі умови.
Картки розділів
Нижче — картки: одна на кожну групу розділів. Вони завжди розгорнуті, ховати їх не треба. У правому верхньому куті картки написано, скільки в ній відкрито.
Біля кожного розділу — перемикач:
- «Не бачить» — розділу для працівника не існує. Його немає ні в меню, ні за прямим посиланням.
- «Бачить» — розділ відкритий.
Кожне натискання зберігається одразу, окремої кнопки «Зберегти» немає. Якщо збереження не пройшло, перемикач повернеться назад і зʼявиться повідомлення — тобто на екрані завжди те, що насправді у базі.
Уявіть Марію. Вона відкриває Оленці «Список працівників», але не відкриває «Керування посадами». Оленка бачить, хто ще працює у студії, і не може змінити нікому права — зокрема й собі.
Чутливі права
Біля деяких дозволів стоїть бурштиновий значок. Це права, наслідок яких легко недооцінити з назви. Наведіть на значок — побачите, що саме людина зможе.
Найважливіше з них — «Керування посадами»: працівник із цим правом може змінювати доступи всіх посад, включно зі своєю власною. Це фактично рівний вам доступ. Видавайте його лише тим, кому довіряєте, як собі.
«Що зможе працівник»
Праворуч (на телефоні — блоком, який розгортається) є панель, що переказує всі ваші перемикачі звичайними реченнями: що відкрито і чого людина не побачить.
Це головна перевірка сторінки. Перемикачів багато, і легко зібрати комбінацію, яка на екрані виглядає логічно, а на ділі не працює. Панель показує результат, а не ваші наміри.
Якщо щось не складається, тут зʼявиться бурштинове попередження. Натисніть будь-який пункт панелі — сторінка перемотається до відповідної картки.
Уважно. Найчастіше попередження — «посада без жодного дозволу». Воно означає рівно те, що написано: людина зайде в порожній кабінет. Поки воно горить, запрошувати на цю посаду зарано.
Посада «Власник»
Системну посаду «Власник» відкрити можна, але змінити — ні: усі перемикачі неактивні, а вгорі пояснення чому. У неї завжди є все, і нові розділи додаються до неї самі, щойно зʼявляються.
Так зроблено, щоб бізнес не можна було випадково замкнути: якщо власник міг би забрати права у себе, повернути їх було б нікому.